Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бабінчук О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Островський К. В. Балонна тампонада матки як метод зупинки післяпологових гіпотонічних кровотеч [Електронний ресурс] / К. В. Островський, О. Д. Кирилюк, С. П. Коломоєць, Н. Ю. Богуславська, О. В. Бабінчук, С. В. Матисько, М. В. Голубєв, К. С. Любомирська // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2016. - Т. 20, № 1(1). - С. 111-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2016_20_1(1)__31 | ||
| 2. | 
Бабінчук О. В. Особливості гормонального профілю фетоплацентарного комплексу при багатоплідній вагітності залежно від типу плацентації [Електронний ресурс] / О. В. Бабінчук // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 1. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_1_4 Мета дослідження - оцінити клініко-прогностичну роль гормонального профілю фетоплацентарного комплексу у разі багатоплідної вагітності (БПВ) залежно від типу плацентації. Для проведення дослідження відібрано 114 пацієнток із діагностованою БПВ. Всі спостереження проводилися на базі пологового відділення №1 КУ "Запорізький обласний перинатальний центр" ЗОР у період з 2013 по 2015 рр. Діагноз багатоплідної вагітності встановлювали за допомогою об'єктивного дослідження та підтверджували ультразвуковим дослідженням. Усіх пацієнток із БПВ було розподілено на 2 групи залежно від хоріальності: I група - 49 (42,98 %) пацієнток із монохоріальною двійнею, яка включала моноамніатичну (6 жінок) та діамніотичну (МД, 43 особи); II група - 65 (57,02 %) пацієнток із дихоріальною діамніотичною двійнею (ДД), адже саме хоріальність та амніотичність визначає перебіг вагітності, її наслідки, перинатальну захворюваність і смертність. Аналізуючи одержані результати гормональної функції плаценти за БПВ, які свідчать про те, що дихоріальний тип плацентації більш сприятливий для перебігу вагітності і проявляється меншою кількістю ускладнень за даної вагітності у порівнянні з монохоріальний типом плацентації. Проте в даному дослідженні монохоріальний тип плацентації характеризувався досить високим рівнем компенсаторних можливостей гормоносинтетичної функції фетоплацентарного комплексу та відсутністю суттєвих відхилень у рівнях гормонів у крові вагітних. Дослідження гормонального профілю ФПК вагітних із БПВ підтвердило наявність хронічної плацентарної дисфункції. Кожна 3-тя вагітна з обох груп спостереження мала низькі рівні некон'югованого естріолу, кожна 4-та - прогестерону та кожна 5-та - з плацентарного лактогену. | ||
| 3. | 
Бабінчук О. В. Особливості матково-плацентарної гемодинаміки і плодово-плацентарного артеріального кровотоку у жінок із багатоплідною вагітністю [Електронний ресурс] / О. В. Бабінчук // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2017. - Т. 17, Вип. 2. - С. 69-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2017_17_2_18 | ||
| 4. | 
Бабінчук О. В. Оцінка перинатального ризику за допомогою методу регресійного моделювання при багатоплідній вагітності [Електронний ресурс] / О. В. Бабінчук // Молодий вчений. - 2017. - № 1. - С. 186-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_1_46 | ||
| 5. | 
Якубовський С. О. Торговельне протистояння США та Китаю: причини та наслідки [Електронний ресурс] / С. О. Якубовський, Т. А. Родіонова, О. С. Бабінчук // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. - 2020. - Вип. 11. - С. 35-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhMv_2020_11_6 | ||
| 6. | 
Сюсюка В. Г. Акушерські та перинатальні аспекти багатоплідної вагітності [Електронний ресурс] / В. Г. Сюсюка, О. Д. Кирилюк, О. В. Бабінчук, Н. Ю. Богуславська, О. І. Бачуріна, О. А. Єршова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 6. - С. 7-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2021_6_3 Представлено епідеміологічні дані, сучасну термінологію, особливості перебігу гестації, а також акушерські та перинатальні наслідки розродження жінок з багатоплідною вагітністю. Актуальність вивчення даної проблеми зумовлена тим фактом, що перебіг багатоплідної вагітності майже в усіх пацієнток супроводжується різноманітними ускладненнями, а їх прогнозування та профілактика мають першочергове значення. Незважаючи на увагу, яку приділяють багатоплідній вагітності, частота ускладнень при цьому залишається високою. Їх лікування має здійснюватися у закладах III рівня перинатальної допомоги. Акцентовано увагу на особливостях розродження вагітних відповідно до порядку надання медичної допомоги жінкам з багатопліддям. Важливим є питання визначення термінів і тактики розродження при багатоплідній вагітності. Вибір способу розродження залежить від акушерського анамнезу, терміну вагітності, положення плодів і передлежання, передбачуваної маси та розмірів плодів, хоріальності, стану плодів та матері, також має значення наявність/відсутність показань до кесарева розтину. Оптимальним терміном розродження неускладненої двійні є 37 тиж. вагітності (монохоріальна діамніотична двійня - 36 - 37 тиж., дихоріальна - 37 - 38 тиж.), оскільки у цьому терміні вагітності ризики антенатальної загибелі плодів та ранньої неонатальної смерті є мінімальними. Розродження жінок з монохоріальною моно-амніотичною двійнею проводяться у термін повних 32 тиж. вагітності шляхом кесарева розтину. Серед інших показань до кесарева розтину є трійня та більша кількість плодів, а також зрощені близнюки, поперечне або тазове передлежання першого плода, двійня у поєднанні з рубцем на матці, невдала спроба зовнішньо-внутрішнього повороту другого плода при поперечному положенні після народження першого плода тощо. Проведено аналіз вітчизняних і зарубіжних видань, який свідчить про необхідність проведення поглиблених досліджень у цьому напрямку, а саме - з'ясування нових патогенетичних ланок при багатоплідді залежно від типу плацентації, пошук нових шляхів ведення та розроблення діагностичних критеріїв для розродження даного контингенту жінок. | ||
| 7. |
Любомирська К. С. Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності [Електронний ресурс] / К. С. Любомирська, В. Г. Сюсюка, Ю. Я. Круть, О. Д. Кирилюк, Н. Г. Ізбицька, Н. Ю. Богуславська, О. В. Бабінчук // Reproductive health of woman. - 2022. - № 4. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2022_4_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |